примітив

-а, ч.

1) Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку. || Те, що відзначається збідненістю, поверховістю. || Елемент, що його не можна розкласти на більш прості форми.

••

Приміти́в вве́дення спец. — елементарна сукупність даних, одержаних від пристроїв введення.

Приміти́в ви́ведення спец. — а) елементарна порція вихідних даних; б) неподільний графічний елемент, що використовується для побудови зображення.

Структу́рний приміти́в спец. — найпростіша структура даних.

2) розм. Про пересічну, малокультурну, неосвічену людину.

3) мист. Твір, що належить до ранніх стадій розвитку культури, з порівняно слаборозвиненими зображувальними засобами.